Publié par pointcoeuraufildesjours | Filed under Amis, Other languages, Témoignages, ukrainien
Дім Серця
17 mercredi Jan 2018
17 mercredi Jan 2018
04 jeudi Jan 2018
Posted Amis, Non classé, Other languages, Témoignages, ukrainien
in20 mercredi Déc 2017
20 mercredi Déc 2017
11 mercredi Oct 2017
Posted Amis, Other languages, Témoignages, ukrainien
inЯ Соломія, мені 23 роки. Студентка вокального факультету музичної академії у Львові. Дружина і мама. Для мене Дім серця – це відкрита спільнота до всіх, вона не ділить на своїх – » християн » і чужих – » безбожників », це спільнота, яка мені показує як бути відкритим до всіх і відкинути упередження і стереотипи… Також Дім серця тісно пов’язані з мистецтвом, Бог дуже високо цінить красу, про що свідчать Його творіння, тому дуже прекрасно, що наші друзі організовують багато мистецьких заходів, на яких можна багато споглядати,слухати і пишатися Божою красою через таланти митців. Я знайома з цією організацією вже шість років. Всі, хто належить до Дому серця, мають настільки глибокі відносини з Богом, що передають це всім людям,з ким зустрічаються.Мабуть найвиразніша харизма Дому серця – це радість. Спільнота Дім серця вносить надію і викликає посмішку.
24 dimanche Sep 2017
05 mardi Sep 2017
Posted Amis, Other languages, Témoignages, ukrainien
inКажуть, що краса врятує світ. І це дійсно так. Але не одна лише краса є рятівницею. Тому я хотіла б додати, що і доброта врятує світ. Адже посіяне добро вертається до людини, яка його посіяла, сторицею.
Із щирою добротою я зустрілася познайомившись з дівчатами з Дому Серця. Ця зустріч відбулася років п’ять тому назад.
Добре пам’ятаю той день, коли вони приїхали до нас у гості у село під Харковом. Був березень. Зима тільки почала відступати і мені було якось незручно перед дівчатами-іноземками за калюжі і бруд на дорогах. Але їхні щирі посмішки, відкриті обличчя та невимушеність у спілкуванні швидко розтопили лід скутості і тривоги. Тоді їх було троє: Од, Марічка і Лаура. А ви пам’ятаєте ваш перший приїзд в Огульці?
Під час розмови вони розповіли нам про Дім Серця, про те, чим вони займаються, як живуть. Було дуже цікаво! Адже про це я ніколи раніше не чула. А ще було приємно, що вони розмовляли українською мовою, нашою рідною мовою. Вразило також і те, що Од до приїзду в Україну жила в Казахстані, а моя сім’я теж десять років жила в Туркменії. Так що нам було що згадати про Середню Азію. Як цікаво доля зводить людей!
Коли дівчата від’їжджали до Львова було відчуття, що це наші давні гарні друзі, добрі і щирі, які вміють вислухати і порадити, розвеселити і підтримати. Після тієї першої зустрічі у нас вдома потім було багато іще: у Харкові, Львові, Києві, Лишні, Вроцлаві. І нові знайомства: з Медісон, Магдою, Дженіфер, Софі, Альбіною.
А потім в нашій сім’ї трапилось горе. Не стало дорогої для нас людини. І наші душі були зігріті їхнім співчуттям, теплом, підтримкою і розумінням.
А життя продовжується. І ось ми вже знайомі з Роксоланою і Марічкою.
Дівчата, які ви всі милі ,безпосередні, безкорисливі і відкриті! Ви всі такі різні і такі однакові у вашій щирості і любові до людей! Спілкуючись з вами або буваючи у вас у Львові, дійсно розумієш, що ти в Домі Серця, серця великого, відкритого, люблячого.
Завершити мені хотілося б словами однієї мудрої людини, яка сказала, що існують такі друзі, як повітря – їх не видно, але вони завжди з тобою. Так, ми живемо не поруч, ми живемо в різних містах, але ви завжди з нами!
23 mercredi Août 2017
Posted Amis, Other languages, Témoignages, ukrainien
inЛьвівський Дім Серця відчинив для мене свої двері в складний момент мого життя. Я шукала усамітнення в монашій келії, але такої тоді не знайшлося, натомість знайшлася спільнота, яка стала для мене місцем інтенсивної душевної терапії і християнської формації. Причому одне з другим нерозривно пов’язане, бо оздоровлюючи душу ви приходите до віри, а зміцнюючи віру, лікуєте душу.
Коли почалося моє місячне паломництво в світ милосердя і співчуття, островами якого є розкидані по всьому світу Доми Серця, в ньому жило четверо іноземок – дві посвячені членкині спільноти (Ода і Марічка) і дві волонтерки (Реджіна і Сильвія). Протягом місяця я вчилася від цих дівчат жити в їхньому світі.
Світ милосердя і співчуття львівського Дому Серця дуже багатогранний. Він вміщає в собі щиру і вірну дружбу з мешканцями геріатричного пансіонату (будинку престарілих) і організацію домашніх культурно-просвітницьких вечорів, спілкування з бездомними та жебраками і щомісячні «ночі адорації», просто присутність в долі позбавленої материнських прав жінки з алкогольною залежністю та двійка її синів і багатолюдні гостини (бо ж друзів стає щораз більше) на честь християнських свят, чиїхось уродин чи прощання з місіонеркою з нагоди закінчення місії.
З місіонерками Дому Серця я вперше побувала у львівському геріатричному центрі і познайомилася з його мешканцями. А коли побачила, як Ода намащує кремом і ніжно розгладжує струпи на ногах 40-річної лежачої Тетяни, то відчула, що на практиці означає милосердя до цілком «далекого» ближнього.
Дім Серця – це дім миру і радості, де, щойно ви переступите поріг, вас неодмінно зустрінуть щирим: «Привіт! Як справи?», де не критикують і не осуджують, де завжди в роботі якийсь цікавий «проект», що неодмінно реалізовується. Дім Серця у Львові – це дім мистецтва і муз, його приятелями є численні молоді митці – живописці, скульптори, ікописці, музиканти.
Але найголовніше, що Дім Серця – це дім ревних християн, а точніше, це справжня домашня церква. «Фундаментом» цього дому є віра, любов до Христа і глибоко усвідомлена церковність, а капличка – його живе серце, бо там, у дарохранительниці є Ісус. Щоденне життя дому підпорядковане строгому молитовному правилу: утреня в домашній капличці, Літургія (найчастіше в одному з поближніх греко-католицьких храмів), вервиця, година адорації, вечірня і комплета. Але і тут – милосердя вище від правила, бо коли хтось не встає на утреню, Ода не стягає «за ноги», а каже: «Значить, людині треба поспати»…
І я дуже надіюся, що таки виїду на місію до Індії, бо ж благословення Дому Серця на цю місію «чекає» на мене вже два роки…
Г.Т
20 dimanche Août 2017
Posted Amis, Non classé, Témoignages, ukrainien
inп. Анна , пенсіонерка, 86 років, мешкає у львівському геріатричному пансіонаті .
« Дуже гарні дівчата. Файно себе поводять.Я дуже рада, коли вони приходять. Я вас обажаю! Мені подобається любов, уважність, їхня потіха «
20 dimanche Août 2017
Posted Amis, Other languages, Témoignages, ukrainien
inЗвати мене О.К, рік тому я закінчила Академію Мистецтв, факультет реставрації. Моє знайомство з Домом Серця почалось з літургії на Руській, де ми співали з Рокі. Вона мені відкрила Дім і познайомила з його чудовими людьми. Якогось вечора мене запросили в гості. Ми співали, молились, вечеряли і мили разом посуд 🙂 в кожній дрібниці, у всіх буденних і духовних справах цих людей відчувалась любов і увага. Світло Святого Духа наскрізь покриває всі сфери їхнього життя і це відчує люба людина яка торкнеться їх життя 😉