колишня волонтерка «Дому Серця»

Минуло два місяці з моменту коли я повернулася з місії з Домом Серця. Я мала 16 місяців чудового досвіду волонтерства в Афінах. За цей час не минуло й дня щоб я не згадала свою місію в Греції. Це незабутніх 16 місяців співжиття з молодими людьми в спільноті з інших країн, життя молитви і апостолату серед людей на вулиці, в притулку, в парку, в магазині. Бідних, самотніх людей, які просто потребують розмови і навіть менше, не розмови а просто приємного погляду чи щирої посмішки.

Реальність місії перевершила будь-які мої уявлення, очікування,бажання, мрії. Це час коли ти кажеш на початку “Так ” і потім протягом всієї місії кожного дня, кожної миті це “так” має горіти всередині тебе. Це так коли треба іти на базар, або платити за світло, або це “так” коли треба іти на вулицю до 400 емігрантів, у в’язницю, у парк де живуть наркозележні люди, або до сусідів.

Це чудові дні наповнені смутку і радості, болі і співчуття, глибоких розмов і тривалої уваги. Це спокійні вечори з спільнотою, з друзями, відпочиваємо милуючись заходом сонця, бо часто добре відчувається приємна втома після прожитого дня.

Publicités

We théologiques Points-Coeur : « Il s´agissait de moments propices pour se retrouver en couple, en famille, entre amis, pour se mettre également à l´écoute du Pape au travers d´enseignements de grande qualité sur les encycliques. »

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            Paris, le 17 mai 2016

 A l´attention de Patrick Mousset

Association Point Cœur

Cher Monsieur,

Nous avons découvert Point Cœur en 2006 au cours de notre expatriation au Brésil, par l´intermédiaire de Claire Lefranc et du Père Arnaud de Malartic.

Nous avons eu la joie de participer au premier week-end théologique organisé par Point Cœur au Brésil, puis de renouveler cette expérience deux fois par an, jusqu´en 2013, date de notre retour en France.

Ces moments nous ont beaucoup porté et enrichi intellectuellement comme spirituellement. Il s´agissait de moments propices pour se retrouver en couple, en famille, entre amis, pour se mettre également à l´écoute du Pape au travers d´enseignements de grande qualité sur les encycliques. Nous avons par ces week-end, reçu un vrai moment au service de notre foi, de ressourcement dans la prière.

Nous avons également eu la joie de pouvoir apporter l´aide de la fondation de Saint-Gobain, entreprise qui m´employait, aux enfants de la Fazenda, à Salvador. Je témoigne du sérieux avec lequel l´association Point Cœur a répondu aux exigences aigues d´informations de la part de la fondation, et ai pu constater in situ les travaux d´amélioration apportés à l´accueil de ces enfants laissés pour compte.

De retour en France depuis deux ans, nous avons eu la joie de pouvoir prolonger l´expérience de ces week-end théologiques avec Point Cœur, le dernier en date de l´ascension, à l´abbaye de Citeaux. Une expérience toujours aussi enrichissante dans notre vie de chrétien.

Nous donnons librement ce témoignage et permettons de le présenter aux autorités compétentes.

Bien à vous,

M.

 

NY: « I fully support the efforts and works of the missionaries from Heart’s Home »

« En Puntos Corazón aprendí eso, a luchar, a no rendirte, a buscar al Señor, a no dejarse llevar por el egoísmo, sino de ir al encuentro del OTRO, pues nos llevan a la escuela del amor. »

Lima, 12 de Mayo 2016

Mi nombre es A.R., tengo 36 años, soy Ingeniero Civil de profesión y comprometido con Magaly Cardenas para casarnos el próximo Marzo.17.

Conozco Puntos Corazón desde hace ya, 20 años y la inquietud para salir de misión, la tenía desde aquel entonces, pero era muy joven y temeroso. Siempre que me planteaba esta posibilidad, inmediatamente, me ataba a responsabilidades, compromisos y sobre todo, a la inseguridad de no “conocer” lo que me esperaba pues no quería salir de mi zona de confort. Así paso el tiempo, aún me mantuve cerca de la Obra, al igual que ese deseo dentro de mi corazón de servir a los más pobres y a los que sufren.

Finalmente salí con la obra desde enero del 2010 hasta octubre del 2012, formando parte de una comunidad de cinco jóvenes que vivían en un lugar humilde de Guayaquil – Ecuador, llamado la Isla Trinitaria, es un lugar donde uno puede encontrar pobreza, tristeza, violencia, drogas, alcohol, pero donde también se encuentra alegría, amor, anhelos, compartir, familia, vecinos y sobretodo Amigos.

Tengo la certeza de que Dios me quería ahí, y no es porque yo haya sido o sea buenito ni nada, es porque “soy el más necesitado, el más indigno, el más pecador, pues lo que pasa aquí no es por mi sino por ÈL que me lleva mas allá“(como dice mi hermana Milagros).

El testimonio que puedo dar de lo que viví en la misión es este: Aunque varias veces no quise ni levantarme de la cama o encarar una situación difícil (recordaba mi casa, mi comodidad, etc), pero cuando en verdad, dejo que ÈL actúe en mi, su Gracia lo hace, me da la fuerza para avanzar, la sonrisa para amar, cambia mi mirada hacia los demás y me permite mirarlos sin juzgarlos ni condenarlos, me permite reconocer que el centro de todo es ÈL.

Ahora en mi día a día lo hago, LUCHO, lucho con alegría y en Puntos Corazón aprendí eso, a luchar, a no rendirte, a buscar al Señor, a no dejarse llevar por el egoísmo, sino de ir al encuentro del OTRO, pues nos llevan a la escuela del amor (adoración al santísimo y misa diária), a la escuela de la amistad (las familias del barrio, nuestros hermanos de comunidad), la escuela de la humanidad (seguir a Cristo en los que sufren, a escuchar, ser paciente)

Así que los animo a emprender este camino, un camino duro pero hermoso, un camino que vale la pena de la mano de nuestro Señor.

A.R.

 

Ukraine : « Мені подобається спостерігати за Дім Серця, за їх роботою, за тією посмішкою, яка майже ніколи не виходить з їхніх вуст. »

Мене звуть К.О, зараз навчаюся на філософському факультеті ХНУ ім. Каразіна, я люблю спорт і дивитися багато цікавих фільмів.

З будинком серця знайома вже майже 5 років, з самої першої зустрічі і до зараз вони залишають незабутні враження на мене. Так як, дивлячись на них, я бачу прекрасних людей, які займаються дійсно справжньою життєвою справою. Всі ці роки ми зустрічаємося влітку на КЛБІ, де Од вчила нас малювати ікони, і дівчата проводили також зарядку. І ще приїжджаємо до них у Львів, щоб спробувати жити, так як вони, щоб відчути все це через себе. Я не так багато розмовляю коли присутня різна кількість людей, але замість цього я люблю спостерігати за тим, що відбувається. Мені подобається спостерігати за Дім Серця, за їх роботою, за тією посмішкою, яка майже ніколи не виходить з їхніх вуст. І звичайно ж за їх прекрасним співом, який би я слухала вічно. Я дуже вдячна Богу за те що майже 5 років тому звів мене з такими людьми, так як коли чую хоча б два слова «Дім Серця» я вже посміхаюся і згадую найпрекрасніші моменти які ми провели разом.

Sénégal : « Grâce à Points-Coeur je me suis approchée de Dieu et de l’Eglise »

Brésil, d’une famille d’expatriés : « Nous sommes des chrétiens engagés vivant de notre foi et sommes profondément affectés et choqués par l’attaque récente de l’Eglise envers plusieurs communautés et particulièrement envers Points-Coeur. »

São Paolo 25/05/2016 23:49

Bonjour,

Je m’appelle V.M., suis mariée depuis 10 ans avec G., et mère de 4 enfants, Hippolyte, 10 ans, Guillemette 8 ans, Basile 6 ans et Anatole 2 ans. Nous vivons au Brésil depuis 5 ans et sommes actifs dans la paroisse française. Nous sommes des chrétiens engagés vivant de notre foi et sommes profondément affectés et choqués par l’attaque récente de l’Eglise envers plusieurs communautés, et particulièrement envers Point Coeur.

>Mon premier contact avec la communauté Point Cœur a été ma rencontre avec le Père Arnaud, de la fazenda Salvador. Celui ci vient  prêcher deux fois par an une retraite pour  la communauté française de Sao Paulo. Ces retraites sont pour nous très importantes dans un pays certes catholique mais vivant sa foi de manière très différente J’ai donc appris à connaître le Père Arnaud, Père comme il en existe peu, alliant intelligence, connaissance et respect des dogmes et de l église, avec une humanité et une écoute hors du commun. Un vrai témoignage d’une église vivante ! Un Père qui vit parmi les plus pauvres, qui ne compte jamais son temps, reste disponible et ouvert à tous, notamment aux expatriés.  La lumière que dégage le Père Arnaud, sa grande charité et son intelligence nous ont donné envie à moi et à mon mari d’aller lui rendre visite dans sa fazenda, dont il nous parlait avec émotion.

Nous sommes donc allés  dans la fazenda point cœur passer quelques jours avec mon mari et mes enfants.

J’ai tout d’abord été marquée par l’accueil amical profond et sincère que nous avons reçu.

Berlin : Lebenserfarung mit Offenes Herz

« Le discernement et la formation que j’ai reçus en tant que volontaire sont pertinents et adéquats. »

à Bruxelles, le 15 mai 2016

Objet :Témoignage de soutien à l’Oeuvre Points-Coeur et à son fondateur

Par ce présent courrier, je souhaite attester de l’apport positif de mon expérience en tant que volontaire dans le Points-coeur de Buenos Aires de 2004 à 2006 ainsi que depuis 2007 en tant que membre de la Fraternité Saint Maximilien Kolbe.

Le discernement et la formation que j’ai reçus en tant que volontaire ont pertinents et adéquats. L’accompagnement humain et spirituel durant ma mission m’ont apporté un cadre et ont respecté ma liberté et ont permis ma croissance dans la foi. Mon cheminement en tant que laïc dans ce mouvement m’apporte une formation qui m’ouvre sur l’Église et le monde qui m’entoure. Je suis engagée dans diverses réalités ecclésiales et cela encouragée et fortifiée par mon appartenance à Points-Coeur.

Les enseignements reçus par Père Thierry de Roucy au cours de ces années m’ont encouragés dans ma vie chrétienne et d’église.

Aujourd’hui je réaffirme ma confiance et mon soutien dans ce mouvement chrétien et l’apport qu’il est pour mon cheminement dans la foi.

En espérant que vous tiendrez compte de tout cet apport précieux, je vous adresse mes salutations les meilleures.

A.S.R.

 

Points-Coeur Japon : témoignage